Вівторок, 20.11.2018, 23:16
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Відгуки/Пропозиції
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Тема:
Текст повідомлення *:
Код безпеки *:

Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Освіта Володимир-Волинського району Волинської області

Головна » 2018 » Жовтень » 17 » «Місце зустрічі – село дитинства та юності»
08:39
«Місце зустрічі – село дитинства та юності»

Школа – це величезний Всесвіт, в якому є два центри – вчитель та учень. Саме вони перетворюють звичайну будівлю під назвою «школа» в особливий, бурхливий, галасливий, але добрий будинок, у якому з кожним роком одні стають розумнішими, інші – мудрішими. Всі разом – ближчими і ріднішими один одному. Саме в цьому всі переконалися 13 жовтня, коли відзначали золотий ювілей Зорянської школи. На сьогодні – Комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів села Зоря Устилузької міської ради Волинської області». Випускники багатьох років повернулися в рідне для них село, у рідну школу. На той час тут навчалися діти з Білина, Селисок, Турівки, Заболоття, Ворчина та Зорі. Саме тому місце зустрічі не змінилося – село Зоря, школа.

Освітній заклад радо та з теплотою зустрів своїх улюбленців. На вході привітними посмішками вітали гостей одні з наймолодших випускниць – Ткачук Христина та Колпакова Єлизавета – і пропонували засвідчити підписом на «дереві поколінь» свою присутність, а ті, у свою чергу, отримували на згадку про свято маленькі сувеніри – дзвоники-символи.

Після цього було не просто очікування свята, а обійми, дружні поцілунки,  сльози радості. Принесено багато фотографій пережитих років. Вручено рідній школі немало подарунків від щирого серця. Записано безліч приємних спогадів та поздоровлень у «Книзі відгуків та побажань».

50 років минуло з того далекого 1968 року, відколи вперше переступили поріг учні. На що вони сподівалися тоді? Про що думали тоді? Про що вони думають сьогодні, коли пройшло стільки часу?
Спогади огортають душу… Сльози навертаються на очі… Смуток, і водночас радість, переповнюють серце…

Було все. Перший клас, перша п`ятірка, перша двійка, перша дванадцятка! Перша вчителька, перше кохання, перше побачення, перші мрії... А все починалося з дитинства, з тієї маленької, безтурботної країни, у яку ми можемо повернутися лише у мріях.

Згадали першого директора – Демчука Володимира Степановича. Згадали учителів: Троцюка Тимофія Тимофійовича, Капусту Віру Денисівну, Прокопюк Надію Прокопівну, Демчук Ангеліну Олександрівну, Гуза Євгена Себастіяновича. Вони були першими. А далі – нові й нові. За весь час існування школи – понад 110.

Згадалися однокласники. Їхні обличчя дивилися з фотографій. Стареньких, потертих, але таких милих серцю. Було й живе спілкування, адже немало давніх друзів зустрілося на святі, а навчалося за всі 50 років аж 852. Приємно було бачити нам, учителям та учням, найстарших, наймудріших, найвідповідальніших випускників, які з`явилися у найбільшій кількості.

Концертною програмою учні та вчителі спробували зацікавити кожного. Було запропоновано увазі присутніх відеоролики з фотографій шкільних років, різноманітні презентації з життя школи колишньої та сьогоднішньої, виступи учнів із цікавими номерами: піснями, сценками, гуморесками, віршами, іграми з глядачами. Залишивши осінні сільські роботи, підготувала виступ і вокальна група «Зоряночка». Своїм чудовим співом зачарувала присутніх, виконуючи пісню «Сонечко встає…» Важко було кожному з нас утримуватися, щоб не підспівувати знайомі рядки. Приємні слова-побажання почули від директора Шевчука Миколи Сергійовича, який, до речі, теж є випускником, та гостей свята: сільської старости Томчук Валентини Василівни, заступника голови Устилузької міської ради Дубицької Світлани Євгенівни та депутата Володимир-Волинської районної ради Карпюка Павла В`ячеславовича.

Зорянська школа може пишатися усіма вчителями та учнями, які протягом багатьох років працювали та навчалися тут, а сьогодні примножили святковий настрій своєю присутністю. Дякуємо вам! Приходьте знову і знову.

Категорія: ВОМС | Переглядів: 288 | Додав: РМК